- стоїцизм
- —————————————————————————————стоїци́зміменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стоїцизм — у, ч. 1) Напрям в античній філософії, який вимагав від людини свідомого підкорення пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей. 2) перен. Стійкість, мужність у життєвих випробуваннях, здатність протистояти спокусам … Український тлумачний словник
стоїчний — а, е. 1) Прикм. до стоїцизм 1) і стоїк 1). Стоїчна філософія. 2) перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам. Стоїчна людина. || Власт. стійкій, мужній людині. || Сповнений стійкості, мужності … Український тлумачний словник
зенонізм — у, ч. Стоїцизм … Український тлумачний словник